Псилоцибиновые грибы прущие грибы ОМГ ОМГ рабочий сайт Туапсе

Ебать, броцки, давайте раскорячимся, сейчас поведаю вам свою историю про то, как я купил псилоцибиновые грибы и ушел в жесткий отрыв. Забейте свои кепки глубже и готовьтесь к отрыву вашей жизни!

Знаете, мои чуваки, я сижу такой, смотрю на эту дерьмовую реальность и думаю: "А чем бы такой себе жирный кикнуть?". И тут мне на радар западает идея про псилоцибы. Закадать грибы - задумка суперская, думаю я, и решаю не пыряться иглой, а взять что-то натуральненькое.

Сначала поинтересовался у своих бойцов, где бы мне найти закладки таких грибов. Один посоветовал крутого варщика, который был знатоком в этой дуре. Говорит, что он волшебным образом превращает обычные грибы в легальную псилоцибиновую грязь. Не поверил, понял, что только своими глазами проверю.

Встретился с варщиком в местном парке. Он был такой приблудой с взглядом, который описывают как "ахуительный". Сказал, что грибы готовы и дал мне большую кучу пакетов с этой дурью. Уверил, что это будет отрыв на долгие ночи. Ну что ж, думаю, пора нюхать псилоцибиновое счастье!

Приперся я домой, закрылся в своей комнате. Достал одну из пакетов, перебрал грибы. Спрятал в свой кеды и сел отдуплиться на своей кровати. Кстати, бро, не пытайся повторить такой трюк, это мои личные приколы!

Слышь, братишка, а ты знаешь, что такое псилоцибин? Это такая химическая дурь, что от свежих грибов в тебе начинают танцевать струны, а ты погружаешься в мир эйфории и трипов. Там можно увидеть такие цвета и фигни, какие и во сне не снились! Лицо кушает, однозначно.

Вот я сижу, нюхаю эту псилоцибиновую дурь и начинается шоу. Мои глаза смотрят на потолок, а там разноцветные формы, как будто в режиме "Калейдоскоп". Прошлым летом танцевал на фесте, где все было так ярко и дерзко, и вот теперь это все вернулось ко мне. Трип начинает нарастать, с каждой секундой все больше отключаюсь от реальности и окуняюсь в собственный мир.

Цвета становятся еще ярче, фигуры начинают моргать и трясти своими конечностями. Тут я понимаю, что мой мозг сейчас занимается большой работой, доставляя мне нереальные визуальные впечатления. Музыка проникает в мои уши, словно чарующий шепот. Чувствую в себе необычное волнение, одновременно спокойствие и пульсирующую силу, словно невидимая рука нежно ласкает мою душу.

Неожиданно слышу звук звонка - это мой телефон. Поднимаю его и смотрю на экран, а там набирается мой лучший друг. Ну, я естественно беру вызов и начинаю с ним разговаривать во время этого трипа. Он, бедняга, не понимает, в какой я сейчас форме и думаю, что я просто придурок. Хех, а ведь и правда.

Часы тянутся непонятно как, мои мысли перетекают из одной формы в другую, словно фантастическая симфония. Чувствую себя одновременно свободным и запутанным, словно заблудившаяся душа в лабиринте эмоций. Будто не моё сознание меня лукавит, а я сам по себе пытаюсь понять, что происходит.

Впервые в моей жизни я осознал, что мир, в котором мы живем, на самом деле так узок и ограничен. Сколько всего интересного скрыто за стенами обыденности! Понял, что мы сами создаем свои ограничения, мы сами выбираем, в каком мире хотим жить. Сейчас я находился в таком мире, которого сознание не позволяет нам даже представить себе.

Ну, бро, вот такая история про то, как я купил псилоцибиновые грибы и ушел в жесткий отрыв. Такой отрыв, какого я еще не испытывал. Впечатления были, мягко говоря, зашкаливающие. Но я понял, что все, что я испытал, было уникально и неповторимо. Я не могу описать словами, как это было, но знаю одно - я всегда буду вспоминать этот трип и улыбаться, думая о том, что смог так сильно расширить свои границы.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.